Епоху XII-XVI століть прийнято називати питомим періодом чи (за позначенням радянської марксистської історіографії) феодальною роздробленістю. Рубежом розпаду вважається 1132 рік смерті останнього могутнього київського князя Мстислава Великого.

У радянській історіографії остаточне формування феодального способу виробництва, у Західної Європи датувалося X–XI століттями, яке закінчення — від XVI–XVIII віків у країнах Західної Європи до XIX століття у країнах Центральної та Східної Європи.

Смерть Мономаха в 1125 була справжньою трагедією для всієї Русі. 👨‍👦 Його син Мстислав правив лише сім років, до 1132 року, після його смерті на Русі починається феодальна роздробленість.

До середини XII століття Київська Русь, як держава, повністю розпалася. 15 князівств поступово перетворилися на маленькі суверенні держави. Влада Київського Великого князя безповоротно пішла в минуле, хоча символічна величність престолу збереглася.