Слово "свастика" походить від санскритського "svastika", що означає "щастя" або "благоденство". Мотив малюнка (хрест із загнутими кінцями) ймовірно вперше з'явився в Євразії за часів неоліту і, можливо, символізував собою рух сонця небом.

Імовірно свастика походить з протосвастичного ромбо-меандрового орнаменту епохи пізнього палеоліту в знахідках мезинської культури. У Східній Європі, Західному Сибіру, ​​Середній Азії та на Кавказі зустрічається з II-I тисячоліть до н. е. На Закавказзі з XVI століття до зв.

Розкопки показали, що багато давніх слов'янські городища мали форму свастики, зорієнтована на чотири сторони світла. ВАСТИКА – Символ вічного круговороту Всесвіту. Свастика символізує Вищий Небесний Закон, якому підвладне все, що існує.

"Коловрат", рідше "коловорот" – восьмипроменева право- і лівостороння свастика у російському неонацизмі, націоналізмі та слов'янському неоязичництві (рідновірстві), де вважається головним давньослов'янським чи «арійським» символом, пов'язаним із сонцем.