і остаточно затверджений на коронаційному сеймі 1588 р. У тому року цей «третій Статут» було видано західноросійською письмовій мові підканцлером Левом Сапегою у Вільні.

Статут Великого князівства Литовського 1588 – третя редакція збірника законів Великого князівства Литовського. Джерелами для Литовського статуту послужило звичайне право, місцева судова практика, "Руська Правда", польські судовики та збірники законів інших держав. Статут написаний на західноросійській мовою.

Статут – Верховний закон Великого князівства Литовського, який складав його правову основу. Складений староросійською мовою. Статут видавався тричі: у 1529, 1566 та 1588 роках. У його підготовці та виданні основну роль відіграли Євстафій Волович та Лев Сапега.

На західноросійському письмовому мовою писалися литовські акти, зокрема, Статути Великого князівства Литовського і Литовська метрика, грамоти та всі громадські акти. Таким чином, цей мова був офіційним з XIV до XVIII століття.