Лікарі діагностували у Булгакова гіпертонічний нефросклероз – хворобу нирок. Булгаков почав вживати морфій, прописаний йому 1924 року, з метою зняття больових симптомів. Сліди морфію виявили на сторінках рукопису роману «Майстер і Маргарита» через три чверті століття після смерті Булгакова.

30.09.1939. Повторний огляд окуліста: "Neuritis optici з крововиливами". Як видно, на очному дні виявлено зміни, характерні для тяжкої артеріальної гіпертонії, про наявність якої у Булгакова до подій ніде немає згадок у наявних доступних матеріалах.

Лікарі діагностують у нього гіпертонічний нефросклероз. Письменник продовжує вживати морфій, прописаний йому 1924 року, з метою зняття больових симптомів. Вже з лютого 1940 року друзі та рідні постійно чергують біля ліжка Булгакова, а 10 березня 1940 року він помер.