Вічна мерзлота (багаторічна кріолітозона, багаторічна мерзлота) – частина кріолітозони, що характеризується відсутністю періодичного протаювання. Загальна площа – 35 млн км². Розповсюдження – північ Аляски, Канади, Європи, Азії, острови Північного Льодовитого океану.

Наслідки від танення вічної мерзлоти пов'язані зі збільшенням викидів метану в атмосферу та глобальним потеплінням. Поступове підвищення температури активізує бактерії та розщеплює давню біомасу, що призводить до процесу метаболізму парникових газів – вуглекислого газу та метану.

У Росії зона вічної мерзлоти займає 60-65% території, в основному це Сибір і Забайкалля: від Кольського півострова на схід майже по Північному полярному колу до Уралу, далі на схід і на південь, за винятком півдня Камчатки, острова Сахалін, Примор'я та деяких районів.