нейней ненеч (буквально – «справжня людина»), хасово, нещанг; застарілі назви – самоєди, юраки) – самодійський народ в Росії, що населяє євразійське узбережжя Північного Льодовитого океану від Кольського півострова до Таймиру.

У XVII в. ненці освоїли північне Приуралля, північ півострова Ямал і рушили далі Схід, відтіснивши племена предків енців, мисливців на дикого оленя, до Єнісея. З кінця ХІХ ст. тундрові ненці розселяються у зоні тундри від Кольського півострова до правобережжя нижнього Єнісея.

Ненці (самоназв.: нейней ненец – «справжня людина», не, хасова) – корінний народ Півночі Росії (44,6 тис. чол., 2010). Єдиний північний етнос, що має три національні адміністративно-територіальні освіти: Ненецький АТ (утворений у 1929 р.) в Архангельській обл.

З давніх часів усі ненці живуть у чумах. Для народу чум є не тільки житлом, а й є моделлю світу в мініатюрі. Отвір нагорі символізує зв'язок з місяцем та сонцем, жердині – повітряну сферу, яка огортає Землю. Вважається, що просторіше житло, тим багатша родина.