Щастя у його розумінні – абсолютна цінність та благо людського життя. Воно є межею людських прагнень. Так, у своєму трактаті «Вказівка ​​шляху до щастя», мислитель зазначає: «Щастя – це мета, якої прагне кожна людина, бо воно є якоюсь досконалістю.Jan 31, 2021

Щастя, за аль–Фарабі, – це досягнення досконалого знання та високих моральних норм, які і після смерті окремої людини або зникнення цього покоління можуть служити людству.

Першим її досліджував Арістотель, який визначив щастя як «діяльність душі у повноті чесноти» (Нікомахова етика). Доброчесність визначалася як те, що веде до щастя.

Щастя по Арістотелю полягає у розкритті потенціалу, закладеного всередині людини, при прагненні до досконалості, наскільки дозволяють обставини. Щастя — звичка чинити правильно, керуючись чеснотами: благодіянням, совістю та самодисципліною.