Стародавні римляни першими застосували масове будівництво із цементу. Вони першими придумали рецепт в'язкої речовини. Але основний компонент, а саме вапно, відкрили ще етруски у 8 столітті до нашої ери.

В Англії – на початку дев'ятнадцятого сторіччя, причому саме там був винайден гідравлічний цемент. У Франції та Німеччині перші заводи з виробництва цементу були відкриті у 1842 та 1857 роках відповідно.

Вперше отриманий англійцем Джозефом Аспдіном (англ. Joseph Aspdin) у 1824 році; 21 жовтня 1824 року він запатентував портлендський цемент. Назву отримав на ім'я острова Портленд в Англії, так як штучний камінь (бетон), що отримується з його добавками, за кольором схожий на природний камінь, що добувається там.

Сировиною для виробництва цементу є гірські породи, що видобуваються відкритим способом: Карбонатні – крейда, вапняки, вапняки-черепашники, доломіт, мергель, туф. У промисловому виробництві використовуються переважно вапняки. Точна кількість компонента залежить від його властивостей та мінерального складу.