Мета-аналіз 51 дослідження, в якому взяли участь понад 100 000 дітей та дорослих, показав, що лунатизм частіше зустрічається у дітей приблизно 5 % від усіх випадків, 1,5 % у дорослих; у тих, хто брали участь у дослідженні, сноходження виявлялося принаймні один раз протягом попередніх 12 місяців.

Лунатизмом страждає 2–4% дорослого населення, приблизно чверть з них хворіє з дитинства, решта набула цієї недуги пізніше. Чому сомнамбулізм в одних із віком проходить, а в інших немає, неясно.

Особи з лунатизмом можуть реагувати на оточуючих людей, а при пробудженні, як правило, дезорієнтовані і розгублені. Частота епізодів варіює у різних людей. Деякі відчувають такий стан у поодиноких випадках — інші ж його відзначають кілька разів за ніч.

Американські медики викрили міф про небезпеку лунатиків: люди, які ходять уві сні, дуже рідко нападають на оточуючих і не вишукують собі цілеспрямовано жертв, – стверджують автори статті, опублікованій у журналі "Sleep" ("Сон") – її цитує Reuters.