Первинний ключ — це поле або набір полів зі значеннями, що є унікальними для всієї таблиці. Значення ключа можуть бути використані для позначення всіх записів, при цьому кожен запис має окреме значення ключа. Кожна таблиця може містити лише один первинний ключ.

У таблиці можлива наявність лише одного обмеження за первинним ключем.

Якщо первинний ключ складається з єдиного атрибуту, його називають простим ключем. Якщо первинний ключ складається з двох і більше атрибутів, його називають складовим ключем. Так, номер паспорта та серія паспорта не можуть бути первинними ключами окремо, оскільки можуть бути однаковими у двох і більше людей.

Концепція первинного ключа В кожній таблиці БД може існувати первинний ключ. Під первинним ключем розуміють поле або набір полів, що однозначно (унікально) ідентифікують запис.