КРІК, -а (-у), м. 1. Гучний, напружений звук голосу; дуже гучний вигук.
Крик змушує діяти: організм сприймає цей гучний звук як сигнал про небезпеку, виробляється адреналін, серце працює активніше, і це дозволяє швидше виконати бажання маніпулятора.
Крики (від англ. Creek, «Ручок», самоназва маско́ги (в російськомовних текстах часто зустрічається невірна транскрипція «мускоги»)) — індіанський народ, який проживав у доколоніальний період на південному сході США (кілька громад проживають і тепер).