Диктатура (від лат. dictatura) — це форма правління, що характеризується однією правлячою особою, диктатором, або правлячою групою людей (наприклад, партією, військовою хунтою, сім’єю) з широкою або необмеженою політичною владою.

Диктатура представляє, коротко кажучи, протилежність демократії. Тож справа не в «правлінні народу». Швидше, за диктатури влада правління знаходиться в руках однієї особи, невеликої групи, наприклад військових, партії чи організації.

Під час диктатури правляча особа або партія не дотримується закону та Декларації прав людини. З 1933 по 1945 роки в Німеччині була диктатура. Лише націонал-соціалісти та їхній лідер Адольф Гітлер мали владу. У них було вбито багато людей.

Диктатор є той, хто може більш-менш сам вирішувати все у своїй країні. Така форма правління називається диктатурою. Відомими диктаторами минулого століття були Йосип Сталін у Радянському Союзі, Адольф Гітлер у Німеччині, Беніто Муссоліні в Італії та Фідель Кастро на Кубі.

У диктатурі один диктатор або невелика група править без вільних виборів; (сучасний) На відміну від монархів, диктатори приходять до влади не шляхом успадкування чи виборів, а нелегітимним шляхом повалення законної форми правління.

Однопартійні диктатури є більш стабільними, ніж інші форми авторитарного правління, тому що вони менш схильні до повстань і мають вищі темпи економічного зростання. Правлячі партії дозволяють диктатурі мати ширший вплив на населення та сприяють політичній згоді між партійними елітами.