Природознавство є вчення про фізичний світ (природу). Природничі науки використовують наукові методи, які значною мірою залежать від емпіричних вимірювань встановлених гіпотез (так званий природничо-науковий метод).

Природознавство складається з систематичне формування знань, яке використовує та організовує знання у формі перевірених пояснень і передбачень про Всесвіт. Коли знання достатньо закріплені, їх можна сформулювати в теорії.

Наука є підхід, у якому людина завжди готова творчо та критично переглянути поточні «істини», уявлення та методи. Має бути зрозуміло, хто чи хто ставить запитання. Знання та методи повинні бути представлені таким чином, щоб їх можна було поставити під сумнів.

Наукові методи роботи є різноманітні процеси та методи, до яких залучені дослідники для створення нових знань про природу та те, як ці знання приймаються. Знання про природу природничих наук базується на дослідженнях з історії науки, філософії науки та соціології науки.

Таким чином, наука є широким поняттям у шведській мові, яке включає кілька предметів із часом дуже різними методами дослідження. Науку часто поділяють на основі того, що вивчається, і загальний поділ можна просто описати як наука-природа та гуманітарні науки-культура відповідно.

Природознавство визначається як галузь, яка не тільки бере участь в описі та поясненні природи, але також є невід’ємною частиною взаємодії між природою та людиною.