"Исиах" – похідне від якутського дієслова "іс" – "кропити", "окропляти". За легендою перший ісах був проведений родоначальником якутського народу Еллей Боотуром у священній місцевості Ус Хатин у долині Туймаада, у південній частині якого зараз розташований м. Якутськ.

Коріння свята — у язичницькій культурі, у темі родючості та поклонінні сонцю. Подібні традиції зустрічаються у багатьох тюркських народів Росії. Ісиах ділить родючий сезон навпіл, тож свято помилково називають якутським Новим роком. За легендою, свято заснував Еллей Боотур, прабатько народу Саха.

Перші письмові свідчення західних дослідників можна зустріти в щоденникових записах голландського мандрівника І. Ідеса, котрий проїжджав через Сибір до Китаю наприкінці XVII століття.

У музеї-заповіднику "Коломенське" 30 липня відбудеться головний національний свято народів Якутії – «Исиах». «Исиах» – споконвічний культовий та головний свято народу саха, що уособлює зустріч літа і пробудження природи і присвячений на час літнього сонцестояння.