Семиструнні електрогітари використовуються у важкій музиці, тому що за допомогою 7-ї басової струни з'являються нові можливості для обтяження звучання гурту.

Цей інструмент використовували для акомпанементу, виконання народних пісень та російських романсів, а також як солуючий інструмент. До кінця ХХ століття семиструнна гітара здала свої позиції, поступившись місцем класичної шестиструнної гітарі.

Російська семиструнна гітара – струнний щипковий музичний інструмент із сімейства гітар. Набула поширення в Росії з кінця XVIII століття. Її основною особливістю є кварто-терцевий лад, заснований на мажорному тризвуччі (на відміну від кварто-терцевого ладу класичної шестиструнної гітари).

Першу струну налаштовують по камертону Ля на сьомому ладу. Другу струну затискають на третьому ладу і підлаштовують до звучання в унісон з першою відкритою. Далі: 3 струни на 4 ладу = 2 відкрита; 4 струни на 5 ладу = 3 відкрита; 5 на 3 ладу = 4 відкрита, 6 на 4 ладу = 5 відрита, 7 на 5 ладу = 6 відкрита.