Кальян винайдений у Індії.

Відповідно до неї, кальян був винайдений в Індії у XVI столітті лікарем на ім'я Абдул-Кадір Гілані в індійському місті Фатехпур-Сікрі. Єзуїти, що прибувають із південної частини країни, представили тютюн імператору Великих Моголів Акбару Великому, після чого за його дорученням придворний лікар створив пристрій для його споживання.

Більшість версій свідчать, що кальян зародився в Індії (у районі кордону з Пакистаном), а потім поступово набув поширення в сусідні країни на заході, включаючи Персію та Османську Імперію.

Звичне звучання слова “кальян” пішло від арабського "гкхаліан", що означає "киплячий корінь". В арабських країнах його ще по-іншому називають "шиша", хоча у Великій Британії та США так називають тютюн. Англійське "hookah" теж бере коріння від слова "Киплячий", тільки вже з мови хіндустані, де це вимовляється як "huqqa".