Апостол Павло писав, що обжерливість — гріх, бо їжа стає Богом, якому поклоняється людина.

Разом із розпустою класифікується як «тілесний гріх»(Лат. vitia carnalia). У православній традиції ненажерливість разом із пристрастю до витончених смакових відчуттів є першою та корінною з восьми гріховних пристрастей і носить назву обжерливості.

У поданні багатьох людей обжерливість — це надмірне вживання їжі. Насправді це не зовсім так. Згідно з вченням, обжерливість — це один із демонів, що терзають душу. Другим є пристрасть до смачної їжі.

Черевоугоддя – це ненажерливість, непомірність, жадібність в їжі, смакота, вживання надмірно великої кількості їжі, пересичення.