У повоєнні роки стояло завдання знайти дешевий спосіб прогодувати худобу. Борщовик швидко розростався і в результаті селекцій з близькими видами рослин став невибагливим – він не боїться спеки, морозу, високої вологості, посухи, тіні, росте на будь-якому ґрунті. Проте молоко у корів, які харчувалися цим бур'яном, гірчило.
Є кілька способів боротьби з борщівником: обприскувати гербіцидами, зрізати квітучі верхівки до дозрівання насіння, постійно викошувати, накривати світлонепроникною плівкою.
Загалом для боротьби з борщівником підходять будь-які засоби з такими діючими речовинами, як гліфосат, сульфонілсечовина, дикамба, клопіралід, імазапір.