З 6 травня 1941 року, Сталін очолював Раду народних комісарів (потім Раду міністрів) СРСР. Півроку, з березня по вересень 1953 року, Маленков, обійнявши посаду, що належала Сталіну, сприймався як його безпосередній спадкоємець.
Початок цього періоду в 1922 році характеризується частковим відходом В. І. Леніна від управління країною через тяжку хворобу та утворення СРСР. Наприкінці 1927 року, з остаточним розгромом «лівої опозиції», почалося схід Сталіна на вершину одноосібної влади.
Сталін обіймав посаду народного комісара у справах національностей. У 1922 р. його обрано Генеральним Секретарем ЦК ВКП(б).