У стародавніх греків було як мінімум чотири різні терміни для визначення кохання: філія (φιλία), сторге (στοργή), агапе (ἀγάπη) та ерос (ἔρως). Філія є гармонійними відносинами між індивідами, заснованими на душевній і духовній спорідненості.

Кохання виступає найважливішим суб'єктивним індикатором щастя. Стародавні греки розрізняли кілька типів кохання: сімейну кохання («Сторге»), дружню кохання («філія»), романтичну кохання («ерос») та жертовну кохання («Агапе»).

Ось ці три виду: ерос, сторге та людус. Іноді до них додають ще грецьке слово «філія», яке також перекладають як «кохання». Але все-таки для греків питання кохання — це насамперед щось стосовно тілесної кохання двох живих істот.

Кохання – прагма. Прагма – це не лише тип кохання, А й спосіб її набуття, люблячий підбирає партнера виходячи з добре продуманих вимог щодо нього. Коли відповідний кандидат, нарешті, знайдено та досягнуто взаєморозуміння, прагмічна кохання розвивається у більш сильне та глибоке почуття.