Вони називали свою країну Kalaalit Nunaat, що у перекладі означає «земля людей». Гренландією назвав цю землю норвезький дослідник Ейрікур Торвальдссон (відомий також як Ерік Червоний). Він відплив з берегів Ісландії 982 року нашої ери.

Kalaallit – означає саме "гренландці", а "люди" по-гренландськи" будуть так само, як і на багатьох інших ескімоських мовах – "inuit". Але треба враховувати, що й самі гренландці-калааліти не однорідні. Гренландські ескімоси поділяються на три основні групи: західні гренландці (власне калаалліт) – південно-західне узбережжя

Після закінчення свого вигнання, Ерік повернувся до Ісландії і закликав вікінгів вирушити з ним на нові землі, які назвав Гренландією (норв. Grønland), «Зеленою землею», ймовірно, прагнучи залучити більше переселенців. Він зібрав флотилію з 25 кораблів, на які в нові землі вирушило близько 700 людей.

Автономна Гренландія проголосила себе державою народу інуїтів. Данські географічні назви було змінено на місцеві. Країна стала називатися Калааліт Нунаат. Адміністративний центр острова, Готхоб, став Нууком, столицею майже суверенної країни, а 1985 року було прийнято гренландський прапор.