У гостях у жителів Західного Сибіру Наприкінці XIX – на початку XX ст. основним зимовим житлом шорців стають запозичені у російських хат-одноклітини та пятистенки. Поряд з ними широкого поширення набула зрубна зроблена з колод юрта «сінок» з двосхилим дахом.

Шорці (шорськ. шор-кижі, тадар-кижі, татар, тадар) – тюркомовний народ, який живе в південно-східній частині Західного Сибіру, ​​головним чином на півдні Кемеровської області (у Таштагольському, Новокузнецькому, Міжріченському, Мисковському, Осинніковському та ін.

Ведучи оседлий спосіб життя, шорці займалися виплавкою руди, ковальством, полюванням, землеробством. Там, де здавна шорські ковалі видобували залізну руду, а з неї виплавляли метал, в 1771 був побудований Томський залізоробний завод (Нині – селище Томське Прокіпівського району). Шорці були добрими рибалками.

Шорці є нечисленним корінним народом Західного Сибіру. Загалом у світі 13 000 представників цієї народності. Етнос був сформований у 6-9 століттях внаслідок змішування тюркомовних та кетомовних місцевих племен.