Перша пандемія, 1816-1824 рр. Друга пандемія, 1829-1851 рр.. Третя пандемія, 1852-1860 гг. Четверта пандемія, 1863-1875 гг.

У південних провінціях Пандемії холери продовжувалися в Євразії майже безперервно протягом століття – з 1816 по 1923 роки. Причиною такого поширення маловідомої раніше хвороби могла послужити мутація бактерії-збудника, що сталася в Бенгалії в рік без літа.

Історія У XIX столітті холера поширилася по всьому світу зі свого первісного резервуару в дельті річки Ганг в Індії. Надалі відбулося шість пандемій, які забрали життя мільйонів людей на всіх континентах. Поточна (сьома) пандемія почалася 1961 р.

Перша пандемія, викликана новим патогеном, розпочалася у сундарбанському місті Джессор у серпні 1817 року після сильних дощів. Дощова вода затопила всю округу, змішавшись із морською і наповнивши веслоногими земельні ділянки, будинки та колодязі. Холерний вібріон проник у організми місцевих жителів і заселив їх кишечники.