Інсулінотерапія завжди призначається при першому типі цукрового діабету (у зв'язку з абсолютною недостатністю інсуліну). Також інсулінотерапія може призначатися при ЦД 2 типу або специфічному ЦД. У разі ЦД типу 2 або специфічного типу ЦД інсулінотерапія може призначатися на постійній основі або тимчасово.

Лікування інсуліном переслідує завдання максимально можливої ​​компенсації порушень вуглеводного обміну, запобігання гіперглікемії та профілактики ускладнень цукрового діабету. Вступ інсуліну життєво необхідно особам з діабетом 1-го типу і може застосовуватись у ряді ситуацій для осіб з діабетом 2-го типу.

Така інтенсифікація інсулінотерапії потрібна тоді, коли реальний показник HbA1c перевищує цільовий рівень більш ніж на 0,5%. Доза прандіального інсуліну при базальноболюсної схемою визначається кількістю вуглеводів, які планується вжити в даний прийом їжі, та рівнем глікемії перед їдою.

Між тим критичним вважається рівень цукру понад 7 ммоль/л. Нормальний показник при заборі крові з вени натще – менше 6,1 ммоль/л. Це верхня межа норми, і навіть така цифра, особливо з ускладненим сімейним анамнезом, – це вже привід задуматися і звернутися за консультацією до ендокринолога.