Обмеження свободи полягає у встановленні судом засудженому наступних обмежень: не йти з місця постійного проживання (перебування) у певний час доби, не відвідувати певні місця, розташовані в межах території відповідної муніципальної освіти, не виїжджати за межі території.

Обмеження волі полягає у накладенні на засудженого обов'язків, що обмежують його свободу, та перебування його в умовах здійснення за ним нагляду органами та установами, що відають виконанням покарання. 2. Обмеження волі встановлюється терміном від шести місяців до п'яти років.

1 ст. 61 КК України покарання у вигляді обмеження волі полягає у утриманні особи у кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду із обов'язковим залученням засудженого до праці.