Панда́ви («нащадки Панду») — протагоністи індуїстського епосу «Махабхарата»; п'ять воїнів-брати — синів царя Панду, що правив у Хастінапурі, та його двох дружин Кунті та Мадрі: Юдхіштхіра, Бхіма, Арджуна, близнюки Накула та Сахадева.
Арджуна (санскр. अर्जुन, IAST: arjuna, «білий/світлий, срібний») — герой давньоіндійського епосу «Махабхарата».
| Арджуна | |
|---|---|
| Мати | Кунті |
| Брати і сестри | Юдхіштхіра, Накула, Сахадєва, Бхіма та Карна |
| Дружина | Субхадра, Улупі, Драупаді та Читрангада |
| Діти | Абхіманью, Бабрувахана, Іраван та Шрутакарма |
Після перемоги Юдхіштхіра правив царством тридцять шість років, ні на день не перестаючи журитися про загибель родичів та друзів. Залишивши престол онуку Арджуни Перикшиту, Пандави з дружиною пішли в паломництво, на шляху до Гімалаїв померли і піднялися на небо.
Після 15 років помірності Панду загорівся пристрастю до Мадрі і помер від дії свого прокляття, намагаючись вступити в поєднання з нею.