Рухливість наголосу – це зміна місця наголосу, який може відбуватися при формоутворенні. Наприклад, дієслово "платити", у якого в інфінітиві і в першій формі, що відмінюється, наголос падає на останній склад (платити, плачу), а в інших – на перший (платиш, платити, платим, платити, платять).

Різномісне наголос російської в одних категоріях слів буває нерухомим, т. е. при освіті граматичних форм слова завжди залишається одному й тому місці, за іншими – рухливим і при освіті різних граматичних форм переноситься з однієї мови на іншу, з однієї частини слова на іншу.

Також наголос в російською мовою вважається рухливим, тому що в різних словоформах одного і того ж слова наголос може ставитися на різні морфеми: голови, голів, голова; ˈсправа, ділами; рубˈлю, ˈрубіт.

Тип наголоси

• динамічний (експіраторний, силовий) – склад виділяється силою видиху
• квантитативне (кількісне) – склад виділяється довготою
• мелодійне (музичне, тонове) – склад виділяється рухом голосового тону.