Спочатку, навпаки, офіційних вихідних днів стало одразу два – 9 травня та 3 вересня, який було задумано святкувати як дату закінчення Другої світової війни (з урахуванням перемоги СРСР над Японією). Але осінню дату відзначили лише одного разу, 1946 року.

Святкування в період із 1945 р. День Перемоги був неробочим днем, проте указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 грудня 1947 року вихідний був скасовано: замість Дня Перемоги неробочим зробили Новий рік.

За однією версією, після початку холодної війни у ​​1946 році організовувати масштабні свята по всій таборі було недоречно та накладно: усі працювали над відновленням зруйнованих міст, будували заводи. Зокрема, щоб бути готовими відбити новий напад.

Святкування Дня Перемоги 9 травня було запроваджено Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року, який наказав вважати цей день неробочим. В цей день набрав чинності Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини, що поклав край Великої Вітчизняної війни.