У XVII-XVIII століттях зусиллями видатних музичних майстрів італійських шкіл (Ніколо Аматі, Джузеппе Гварнері, Антоніо Страдіварі, Карло Бергонці, Доменіко Монтаньяна та ін..) була створена класична модель віолончелі з твердо усталеним розміром корпусу.

Точних даних про те, ким і коли була винайдена віолончельні, але перші згадки стали з'являтися в XVI столітті. Вже тоді італійський майстер Гаспаро да Сало та Паоло Маджіні, його підмайстер, знали, як зробити такий інструмент та створити його унікальний тембр.

Віолончель Давидова – одна з найзнаменитіших віолончелів кремонського майстра Антоніо Страдіварі. Виготовлена ​​у 1708 чи 1712 році для великого герцога Тосканського; згодом була привезена графом Апраксиним до Росії.

1) Перші віолончелі згадуються приблизно 1560-го року, в Італії. Їхнім творцем був Андреа Маті. Тоді інструмент використовувався як басовий, під нього виконувались пісні або звучав інший інструмент. 2) Далі значної ролі зіграли Паоло Маджіні і Гаспаро да Сало (XVI – XVII століття).