Таблетка (Tabulettae) – дозована лікарська форма, одержувана шляхом пресування чи змішування лікарських речовин. Перші таблетки, що знижують кислотність шлункового соку, отримав у 1843 році англієць Вільям Брокдон.
Негласна першість у винаході таблетки належить Парацельсу. Швейцарський лікар жив і приймав пацієнтів у XVI столітті. Одного разу він просто змішав порошок з невеликою кількістю води, скачав у кульку та висушив.
Найбільш поширені три технологічні схеми одержання таблеток: із застосуванням вологого або сухого гранулювання та пряме пресування. Підготовка вихідних матеріалів до таблетування зводиться до їх розчинення та розвішування. Зважування сировини здійснюється у витяжних шафах з аспірацією.