Історія цукру почалася близько 10 тисяч років тому з цукрової тростини — багаторічної рослини, батьківщиною якої вважається Нова Гвінея. Більшість учених переконані, що саме там люди вперше почали вичавлювати солодкий сік із стебел очерету, а потім здогадалися обробляти рослину спеціально.

На VII столітті зв. е. у Персії навчилися отримувати з тростини цукор. Технологія, по суті, вже тоді була та ж, що використовується й сьогодні: із стебел тростини виварювали цукровий сироп, очищали його за допомогою найчастіше гашеного вапна чи вугілля та розливали у дерев'яний чи глиняний посуд.

У 1799-1801 роках Яків Степанович Єсипов розробив технологію отримання цукру з буряка у промислових умовах, вперше використовуючи спосіб очищення бурякового соку вапном, що застосовується і до теперішнього часу.

У промислових масштабах виробництво цукру почалося у XVI столітті в Індії. У Росії її цукрова промисловість почала розвиватися початку XVIII століття. 14 березня 1718 року Петро видав указ про початок будівництва першого біля Росії цукрового заводу, будівництво якого було доручено купцю Павлу Вестову.