Слова Кабанихи про собі: "Знаю я, знаю, що вам не до вподоби мої слова, та що ж робити, я вам не чужа, у мене про вас серце болить. Я давно бачу, що вам волі хочеться".
Кабаниха – лицемірна та холоднокровна стара. Найбільше у житті вона цінує заведені у суспільстві порядки та звичаї. Кабаниха любить давати настанови та "читати моралі" своїм дітям. Стара Кабаниха тримає у страху всю сім'ю.
Про гріх у п'єсі глибокодумно розмірковує мандрівниця Теклуша. "Не можна, матінко, без гріха: у світі живемо", – каже вона Глаше. Для Теклуші гріхом є гнів, сварка, безглуздість характеру, обжерливість.