Таким чином, у Єлизавети не було можливості народити дитини від людини, що дорівнює їй за статусом. Це щодо Росії. Були шанси одружитися з представником європейських монарших сімей. Але на Заході на Єлизавету дивилися як на незаконнонароджену дочку Петра Великого та не бачили плюсів від шлюбу із нею.

Смерть Смерть Єлизавети Петрівни настала 5 січня 1762 на 53-му році життя. Дослідники зазначають, що ще з 1757 року здоров'я правительки стало на очах погіршуватися: у неї були виявлені епілепсія, задишка, часті носові кровотечі, набряки нижніх кінцівок.

Перші десять років її правління були нескінченною чергою балів, маскарадів, придворних театральних постановок та інших розваг, які вже тут чоловіки та діти. Ось тому й не вийшла вона заміж – коли була в залежності від низки родичів-царів, не складалося.