У християнській релігії Давид постає як пророк, з роду якого світ прийшов Ісус Христос. Згідно з православ'ям, Давид став автором псалмів, що увійшли до Псалтиря, яка вважається невід'ємною частиною Старого Завіту та християнського богослужіння.

Покликаний до царя Саула, Давид грою на кіннорі заспокоював царя Саула. Після того як Давид, що прийшов до ізраїльського війська відвідати своїх братів, прийняв виклик велетня-філістимлянина Голіафа і вбив його пращою, забезпечивши тим самим перемогу ізраїльтянам, Саул остаточно взяв його до двору (1 Цар. 16:14 – 18:2).

Давид був мудрим і справедливим, але не безгрішним царем. Його найтяжче і найвідоміше гріх – незаконне співжиття з Вірсавією, чоловіка якої Урію він навмисне послав на вірну смерть. У Давида і Вірсавія народився син Соломон, якому Давид передав усе своє царство.